угри
У́ГРИ, ів, мн. (одн. угр, а, ч.).
1. іст. Назва стародавнього кочового племені.
Слова угр – угри вживалися ще в епоху Київської Русі. З тих часів і успадкувала їх українська мова (з наук. літ.);
– Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (І. Франко);
Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля, .. вторглися в Закарпаття (з наук. літ.).
2. спец. Узагальнена назва споріднених за мовою народів – зауральських мансі і хантів, дунайських угорців.
За цей тривалий час українська мова зазнавала різних сторонніх впливів. Для неї не минулося безслідно і грецька колонізація Чорноморського узбережжя, .. і зіткнення з хазарами, уграми, печенігами упродовж VIII –X ст. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Угри — У́гри множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- угри — -ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені. Великий тлумачний словник сучасної мови
- угри — У́ГРИ, ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені. — Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (Фр., VI, 1951, 49); Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля... Словник української мови в 11 томах