1. Словник української мови в 11 томах

угри

У́ГРИ, ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені.

— Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (Фр., VI, 1951, 49);

Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля, мирно пройшли мимо більшої частини східнослов’янських земель, зокрема мимо Києва, і вторг-лися в Закарпаття (Іст. УРСР, І, 1953, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Угри — У́гри множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. угри — -ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угри — У́ГРИ, ів, мн. (одн. угр, а, ч.). 1. іст. Назва стародавнього кочового племені. Слова угр – угри вживалися ще в епоху Київської Русі. З тих часів і успадкувала їх українська мова (з наук. літ.); – Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (І. Словник української мови у 20 томах