уд
УД, а, ч.
1. Стародавній арабський щипковий музичний інструмент.
У середньовічних творах 4 струни старовинного уду уподібнювали чотирьом елементам природи: вогню, воді, землі та повітрю (з наук. літ.).
2. Вірменський щипковий музичний інструмент типу лютні.
Уд – один із найулюбленіших музичних інструментів у вірменів.
Словник української мови (СУМ-20)