ударно

УДА́РНО, іст.

Присл. до уда́рний².

Працюй ударно – житимеш гарно! (прислів'я);

Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. ударно — уда́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ударно — УДА́РНО. Присл. до уда́рний². Працюй ударно — житимеш гарно! (Укр.. присл.., 1955, 346); Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно, І виконував план на двісті (Забашта, Нові береги, 1950, 48).  Словник української мови в 11 томах