ударно

УДА́РНО. Присл. до уда́рний².

Працюй ударно — житимеш гарно! (Укр.. присл.., 1955, 346);

Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно, І виконував план на двісті (Забашта, Нові береги, 1950, 48).

Значення в інших словниках

1. ударно — уда́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ударно — УДА́РНО, іст. Присл. до уда́рний². Працюй ударно – житимеш гарно! (прислів'я); Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно (Л. Забашта).  Словник української мови у 20 томах