удобрювач
УДО́БРЮВАЧ (ВДО́БРЮВАЧ), а, ч.
1. Пристрій для підживлення рослин добривом, добривами.
Удобрювач встановлюється на задній рамі культиватора (з навч. літ.).
2. Те (речовини, рослини і т. ін.), що використовується як добриво.
Як показують досліди, в районах Полісся на бідних піщаних ґрунтах як удобрювачі краще використовувати бобові рослини, зокрема люпин (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)