удобрювач
УДО́БРЮВАЧ (ВДО́БРЮВАЧ), а, ч.
1. Пристрій для підживлення рослин добривом, добривами.
Удобрювач встановлюється на задній рамі культиватора (Механ. і електриф.., 1953, 105).
2. Те (речовини, рослини і т. ін.), що використовується як добриво.
Як показують досліди, в районах Полісся на бідних піщаних грунтах як удобрювачі краще використовувати бобові рослини, зокрема люпин (Колг. Укр., 2, 1958, 31).
Словник української мови (СУМ-11)