удосконалення

УДОСКОНА́ЛЕННЯ (ВДОСКОНА́ЛЕННЯ), я, с.

1. Дія за знач. удоскона́лити і удоскона́литися.

Найкращих наслідків в удосконаленні скрипки домігся геніальний Антоніо Страдіваріус (з наук. літ.);

Протягом кількох років Сошенко безпосередньо керував художнім вдосконаленням Шевченка (з наук. літ.);

Винниченко не обмежувався відкиданням віджилого – його ніколи не покидав потяг до універсальних, масштабних питань, до проблеми удосконалення життя (з публіц. літ.).

2. Зміна в чому-небудь у бік поліпшення; результат такої зміни.

Став [Зинько] заробляти не гірше од покійного батька, зробив невеличке технічне удосконалення й заходився працювати одразу коло декількох верстатів (Ю. Яновський);

Завалив [Іван Кіндратович] стіл хитромудрими кресленнями і – не чіпай .. Там народжується якесь нове удосконалення (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. удосконалення — (підготовка вищої якості) поліпшення, (кваліфікації) підвищення.  Словник синонімів Полюги
2. удосконалення — удоскона́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. удосконалення — Поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконалення; (технічне) ВИНАХІД.  Словник синонімів Караванського
4. удосконалення — [ўдосконалеин':а] = вдосконалення -н':а  Орфоепічний словник української мови
5. удосконалення — (вдосконалення), -я, с. 1》 Дія за знач. удосконалити і удосконалитися. Інститут (курси) удосконалення кого — інститут (курси) для підвищення кваліфікації спеціалістів. 2》 Зміна в чому-небудь у бік поліпшення; результат такої зміни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. удосконалення — Удоскона́лення, -ння; -лення, -лень і -леннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. удосконалення — УДОСКОНА́ЛЕННЯ (ВДОСКОНА́ЛЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. удоскона́лити і удоскона́литися. Створення матеріально-технічної бази комунізму вимагає постійного вдосконалення господарського керівництва і планування (Програма КПРС, 1961, 75)...  Словник української мови в 11 томах