удосконаленість

УДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ (ВДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ), ності, ж.

Абстр. ім. до удоскона́лений 2.

Від первісної простоти і нехитромовності візантійська церковна лірика йшла до великої формальної вдосконаленості, виробивши нові віршові розміри, створивши мудровані строфічні побудови (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. удосконаленість — удоскона́леність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. удосконаленість — (вдосконаленість), -ності, ж. Абстр. ім. до удосконалений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удосконаленість — УДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ (ВДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до удоскона́лений 2.  Словник української мови в 11 томах