удосконалюватися
УДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док.
1. Ставати досконалішим, кращим.
Мова розвивається і удосконалюється протягом усього існування народу, життя суспільства (з наук. літ.);
– В тому і полягає одна з переваг нашої армії, що ми швидко і безупинно вдосконалюємось, зростаємо, міцніємо (О. Гончар);
// Збагачувати свої знання, поліпшувати своє уміння, підвищувати свою майстерність у чомусь і т. ін.
Ширяєв відіграв і певну позитивну роль у розвитку здібностей Шевченка. Виконуючи складні живописні роботи, молодий художник-кріпак, безперечно, удосконалювався в мистецтві (з наук. літ.);
Корнійчук уміло показує, як Огнєв без всякого зазнайства і самозаспокоєння продовжує вчитись і удосконалюватись, перевіряючи свої теоретичні знання практикою (з навч. літ.).
2. тільки недок. Пас. до удоскона́лювати.
Словник української мови (СУМ-20)