удосконалюватися
УДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док.
1. Ставати досконалішим, кращим.
Мова розвивається і удосконалюється протягом усього існування народу, життя суспільства (з наук. літ.);
– В тому і полягає одна з переваг нашої армії, що ми швидко і безупинно вдосконалюємось, зростаємо, міцніємо (О. Гончар);
// Збагачувати свої знання, поліпшувати своє уміння, підвищувати свою майстерність у чомусь і т. ін.
Ширяєв відіграв і певну позитивну роль у розвитку здібностей Шевченка. Виконуючи складні живописні роботи, молодий художник-кріпак, безперечно, удосконалювався в мистецтві (з наук. літ.);
Корнійчук уміло показує, як Огнєв без всякого зазнайства і самозаспокоєння продовжує вчитись і удосконалюватись, перевіряючи свої теоретичні знання практикою (з навч. літ.).
2. тільки недок. Пас. до удоскона́лювати.
Значення в інших словниках
- удосконалюватися — удоскона́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- удосконалюватися — Робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) ВПРАВЛЯТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- удосконалюватися — (вдосконалюватися), -ююся, -юєшся, недок., удосконалитися (вдосконалитися), -люся, -лишся, док. 1》 Ставати досконалішим, кращим. || Збагачувати свої знання, поліпшувати своє уміння, підвищувати свою майстерність у чомусь і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до удосконалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удосконалюватися — ПОЛІ́ПШИТИСЯ (стати кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОЛІ́ПШАТИ, ПОКРА́ЩАТИ, ПОЛУ́ЧЧАТИ розм.; УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), ПОПРА́ВИТИСЯ, ВИ́ПРАВИТИСЯ рідше (про справу, становище, яке склалося, і т. ін. Словник синонімів української мови
- удосконалюватися — УДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док. 1. Ставати досконалішим, кращим. Мова розвивається і удосконалюється протягом усього існування народу, життя суспільства (Пит. походж. укр. Словник української мови в 11 томах