1. Словник української мови у 20 томах

удосконалювати

УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОСКОНА́ЛИТИ (ВДОСКОНА́ЛИТИ), лю, лиш, док., що.

Робити досконалішим, кращим.

Плацдарм жив своїм життям: будували, вдосконалювали лінії оборони, вчились, допомагали населенню (О. Гончар);

За найбільшу свою заслугу Каргат вважав те, що його робота значно удосконалила й спростила спосіб добування піридинових основ (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удосконалювати — (робити кращим) поліпшувати, (знання) підвищувати. Словник синонімів Полюги
  2. удосконалювати — удоскона́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. удосконалювати — Робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання) підвищувати; (мовні знання) жм. наламувати язика; (себе) ІД. самоудосконалюватися. Словник синонімів Караванського
  4. удосконалювати — (вдосконалювати), -юю, -юєш, недок., удосконалити (вдосконалити), -лю, -лиш, док., перех. Робити досконалішим, кращим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. удосконалювати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. удосконалювати — Удоскона́лювати, -на́люю, -люєш; удоскона́лити, -на́лю, -на́лиш, -на́лять; удоскона́ль, -на́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. удосконалювати — УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОСКОНА́ЛИТИ (ВДОСКОНА́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех. Робити досконалішим, кращим. Словник української мови в 11 томах