удосконалювання

УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися.

Формування і вдосконалювання психіки відбувається на основі розвитку кори великих півкуль і за безпосередньою їх участю (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удосконалювання — удоскона́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. удосконалювання — (вдосконалювання), -я, с. Дія за знач. удосконалювати і удосконалюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удосконалювання — УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися. Москвичі передають українцям свій досвід організації та удосконалювання виробництва (Тич. Словник української мови в 11 томах