удосконалювання
УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с.
Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися.
Формування і вдосконалювання психіки відбувається на основі розвитку кори великих півкуль і за безпосередньою їх участю (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удосконалювання — удоскона́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- удосконалювання — (вдосконалювання), -я, с. Дія за знач. удосконалювати і удосконалюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удосконалювання — УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися. Москвичі передають українцям свій досвід організації та удосконалювання виробництва (Тич. Словник української мови в 11 томах