удосконалюватися
УДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док.
1. Ставати досконалішим, кращим.
Мова розвивається і удосконалюється протягом усього існування народу, життя суспільства (Пит. походж. укр. мови, 1956, 126);
— В тому і полягає одна з переваг нашої армії, що ми швидко і безупинно вдосконалюємось, зростаємо, міцніємо (Гончар, III, 1959, 347);
Продовжуючи удосконалюватись у ході розгорнутого будівництва комунізму, соціалістичний спосіб життя наочно демонструє свої переваги над буржуазним, викликає у радянських людей почуття законної гордості, прагнення працювати ще краще (Ком. Укр., 6, 1975, 65);
// Збагачувати свої знання, поліпшувати своє уміння, підвищувати свою майстерність у чомусь і т. ін.
Ширяєв відіграв і певну позитивну роль у розвитку здібностей Шевченка. Виконуючи складні живописні роботи, молодий художник-кріпак, безперечно, удосконалювався в мистецтві (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 16);
Корнійчук уміло показує, як Огнєв без всякого зазнайства і самозаспокоєння продовжує вчитись і удосконалюватись, перевіряючи свої теоретичні знання практикою (Іст. укр. літ., II, 1956, 256).
2. тільки недок. Пас. до удоскона́лювати.
Значення в інших словниках
- удосконалюватися — удоскона́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- удосконалюватися — Робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) ВПРАВЛЯТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- удосконалюватися — УДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), люся, лишся, док. 1. Ставати досконалішим, кращим. Мова розвивається і удосконалюється протягом усього існування народу, життя суспільства (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- удосконалюватися — (вдосконалюватися), -ююся, -юєшся, недок., удосконалитися (вдосконалитися), -люся, -лишся, док. 1》 Ставати досконалішим, кращим. || Збагачувати свої знання, поліпшувати своє уміння, підвищувати свою майстерність у чомусь і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до удосконалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удосконалюватися — ПОЛІ́ПШИТИСЯ (стати кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОЛІ́ПШАТИ, ПОКРА́ЩАТИ, ПОЛУ́ЧЧАТИ розм.; УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), ПОПРА́ВИТИСЯ, ВИ́ПРАВИТИСЯ рідше (про справу, становище, яке склалося, і т. ін. Словник синонімів української мови