удій
УДІ́Й, удо́ю, ч.
Кількість молока, надоєного за один раз або за певний відрізок часу.
Вона подала докладні відомості про її [корови] годівлю, норови, кількість удою та якість молока (М. Коцюбинський);
Стоїть [тітка] біля мене, поки не здою. Вслід за мною йшла до мірниці, разом з обліковцем перевіряла удій (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)