удій
УДІ́Й, удо́ю, ч. Кількість молока, надоєного за один раз або за певний відрізок часу.
Вона подала докладні відомості про її [корови] годівлю, норови, кількість удою та якість молока (Коцюб., І, 1955, 263);
Стоїть [тітка] біля мене, поки не здою. Вслід за мною йшла до мірниці, разом з обліковцем перевіряла удій (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 91).
Словник української мови (СУМ-11)