Словник української мови у 20 томах

уділений

УДІ́ЛЕНИЙ (ВДІ́ЛЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до уділи́ти.

Миколка не дочекався на свою цілушку, вділену отією жінкою (Є. Гуцало);

Молодість легковажно ставиться до часу, особливо вділеного літнім людям (Валерій Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. уділений — уді́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови