удіяний
УДІ́ЯНИЙ (ВДІ́ЯНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уді́яти 1, 3.
Так він шевцює й досі, ні разу не пошкодувавши за вдіяним (В. Підмогильний);
Переконуєш себе і світ: те лихе, що чинив, не з своєї волі вдіяне, що все лихочиння – тільки виконання обов'язку (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)