уділятися
УДІЛЯ́ТИСЯ (ВДІЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УДІЛИ́ТИСЯ (ВДІЛИ́ТИСЯ), уді́литься, док.
1. діал. Передаватися.
Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попадало, і ніс до свого багатого сусіда Пруту (Н. Кобринська);
Побачили [тухольці] Максима, як виринав із води .. Радість їх живо уділилася цілій громаді (І. Франко).
2. тільки недок. Пас. до уділя́ти.
Бувало й так, що одна камера отримала лавочку, а друга ні, тоді цій останній уділявся кредит (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)