уділятися

УДІЛЯ́ТИСЯ (ВДІЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УДІЛИ́ТИСЯ (ВДІЛИ́ТИСЯ), уді́литься, док.

1. діал. Передаватися.

Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попадало, і ніс до свого багатого сусіда Пруту (Кобр., Вибр., 1954, 83);

Побачили [тухольці] Максима, як виринав із води.. Радість їх живо уділилася цілій громаді (Фр., VI, 1951, 137).

2. тільки недок. Пас. до уділя́ти.

Значення в інших словниках

1. уділятися — уділя́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уділятися — УДІЛЯ́ТИСЯ (ВДІЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УДІЛИ́ТИСЯ (ВДІЛИ́ТИСЯ), уді́литься, док. 1. діал. Передаватися. Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попадало...  Словник української мови у 20 томах
3. уділятися — (вділятися), -яється, недок., уділитися (вділитися), уділиться, док. 1》 діал. Передаватися. 2》 тільки недок. Пас. до уділяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови