ужати

УЖА́ТИ (ВЖА́ТИ), ужну́, ужне́ш, док., що, діал.

Зжати.

– Господи, помагай! – сказала Лесиха і перша ужала жмінку спілого, колосистого жита (І. Франко);

Два-три снопи ужне – руки мліють, на балачки тягне старого... (І. Нижник);

Ось баба Килина йде поміж кущів, несе сніпок трави на оберемку, вжала для кролів (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. ужати — ужа́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ужати — (вжати), ужну, ужнеш, док., перех., діал. Зжати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ужати — I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст.  Словник синонімів української мови
4. ужати — УЖА́ТИ (ВЖА́ТИ), ужну́, ужне́ш, док., перех., діал. Зжати. — Господи, помагай! — сказала Лесиха і перша ужала жмінку спілого, колосистого жита (Фр., І, 1955, 60).  Словник української мови в 11 томах
5. ужати — Ужати, ужну, -неш гл. Сжать часть чего нибудь.  Словник української мови Грінченка