ужати

УЖА́ТИ (ВЖА́ТИ), ужну́, ужне́ш, док., перех., діал. Зжати.

— Господи, помагай! — сказала Лесиха і перша ужала жмінку спілого, колосистого жита (Фр., І, 1955, 60).

Значення в інших словниках

1. ужати — ужа́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ужати — УЖА́ТИ (ВЖА́ТИ), ужну́, ужне́ш, док., що, діал. Зжати. – Господи, помагай! – сказала Лесиха і перша ужала жмінку спілого, колосистого жита (І. Франко); Два-три снопи ужне – руки мліють, на балачки тягне старого... (І.  Словник української мови у 20 томах
3. ужати — (вжати), ужну, ужнеш, док., перех., діал. Зжати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ужати — I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст.  Словник синонімів української мови
5. ужати — Ужати, ужну, -неш гл. Сжать часть чего нибудь.  Словник української мови Грінченка