ужитний

УЖИ́ТНИЙ (ВЖИ́ТНИЙ), а, е.

Який використовується, застосовується де-небудь.

Немає нічого другорядного в народному побуті, все тут ужитне й значуще (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. ужитний — -а, -е. 1》 Ужитковий. 2》 зах. Їстівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ужитний — Ужи́тний, -а, -е 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.  Словник української мови Грінченка