ужитний

ужи́тний

-а, -е.

1》 Ужитковий.

2》 зах. Їстівний.

Значення в інших словниках

1. ужитний — УЖИ́ТНИЙ (ВЖИ́ТНИЙ), а, е. Який використовується, застосовується де-небудь. Немає нічого другорядного в народному побуті, все тут ужитне й значуще (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ужитний — Ужи́тний, -а, -е 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.  Словник української мови Грінченка