узгоджуваний
УЗГО́ДЖУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до узго́джувати;
// у знач. прикм.
Дефіс ставиться.., якщо в ролі прикладки виступає узгоджуваний іменник з означальним значенням, який стоїть після означуваного іменника: дівчина-красуня, хлопець-богатир (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)