1. Словник української мови у 20 томах

узгоджуваний

УЗГО́ДЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до узго́джувати;

// у знач. прикм.

Дефіс ставиться.., якщо в ролі прикладки виступає узгоджуваний іменник з означальним значенням, який стоїть після означуваного іменника: дівчина-красуня, хлопець-богатир (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узгоджуваний — узго́джуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. узгоджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до узгоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови