узгоджувати
УЗГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УЗГО́ДИТИ, джу, диш, док., що.
1. Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось.
Вирішуючи питання організації праці в садівництві, слід чітко узгоджувати площу садів з наявною робочою силою (із журн.);
– Так і я думаю – треба нам узгоджувати дії (М. Чабанівський).
2. лінгв. Ставити залежне слово в такому ж роді, числі та відмінку або в такій же особі, в яких стоїть підпорядковуюче слово.
Узгоджувати прикметник з іменником;
Узгоджувати дієслово з займенником.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узгоджувати — узго́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- узгоджувати — (дії) погоджувати, координувати, г. узгіднювати; (тертя) лагодити, полагоджувати, сов. утрясати. Словник синонімів Караванського
- узгоджувати — -ую, -уєш, недок., узгодити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узгоджувати — УЗГО́ДИТИ (встановити відповідність між чим-небудь), ПОГО́ДИТИ, СКООРДИНУВА́ТИ, ПІДІГНА́ТИ. — Недок.: узго́джувати, пого́джувати, координува́ти, підганя́ти. Словник синонімів української мови
- узгоджувати — УЗГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УЗГО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось. Словник української мови в 11 томах