узгоджувати

УЗГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УЗГО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось.

Усвідомлення непослідовності, незавершеності, однобічності старого матеріалізму привело Маркса до переконання в необхідності «узгодити науку про суспільство з матеріалістичною основою і перебудувати її відповідно до цієї основи» (Ленін, 26, 1972, 49);

Вирішуючи питання організації праці в садівництві, слід чітко узгоджувати площу садів з наявною робочою силою (Хлібороб Укр., 12, 1969, 29);

— Так і я думаю — треба нам узгоджувати дії (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 149).

2. грам. Ставити залежне слово в такому ж роді, числі та відмінку або в такій же особі, в яких стоїть підпорядковуюче слово.

Узгоджувати прикметник з іменником; Узгоджувати дієслово з займенником.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узгоджувати — узго́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. узгоджувати — (дії) погоджувати, координувати, г. узгіднювати; (тертя) лагодити, полагоджувати, сов. утрясати. Словник синонімів Караванського
  3. узгоджувати — УЗГО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УЗГО́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось. Словник української мови у 20 томах
  4. узгоджувати — -ую, -уєш, недок., узгодити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь; встановлювати відповідність, єдність між чимось. 2》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узгоджувати — УЗГО́ДИТИ (встановити відповідність між чим-небудь), ПОГО́ДИТИ, СКООРДИНУВА́ТИ, ПІДІГНА́ТИ. — Недок.: узго́джувати, пого́джувати, координува́ти, підганя́ти. Словник синонімів української мови