узор

УЗО́Р, у, ч.

Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок.

Композиція вишивки – це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (з наук. літ.);

Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (С. Скляренко);

Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (М. Олійник);

Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (О. Гончар);

// Мальовниче розміщення наморозі на шибці, світла й тіней на якійсь поверхні і т. ін.

Він одвернувся до вікна і якийсь час дивився крізь морозний узор на шибці у тьмяний, завірюхою закаламучений нічний степ (А. Головко);

Мерехтить на землі сонячне сяйво, пробиваючись примхливими узорами поміж розімлілим листям (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. узор — узо́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. узор — [узор] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy  Орфоепічний словник української мови
3. узор — Візерунок, мережка, мереживо, взірець  Словник чужослів Павло Штепа
4. узор — -у, ч. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (на вишивці тощо); візерунок. || Мальовниче розміщення на морозі на шибці, світла й тіней на якійсь поверхні і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. узор — ВІЗЕРУ́НОК (малюнок з поєднання різних ліній, кольорів і т. ін. на тканині, папері тощо), ВЗІР (УЗІ́Р), УЗО́Р, ВЗІРЕ́ЦЬ. Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу (Т.  Словник синонімів української мови
6. узор — УЗО́Р, у, ч. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Укр. нар. худ. вишив.  Словник української мови в 11 томах