Словник української мови у 20 томах

узорений

УЗО́РЕНИЙ (ВЗО́РЕНИЙ), а, е, розм.

Дієпр. пас. до узо́рити (взо́рити).

Ой, що гуде ізрану-порану На ниву, бомбами розриту, Ясними зорями не взорену, Грозою-квіткою не вмиту? (А. Малишко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. узорений — (взорений), -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до узорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. узорений — УЗО́РЕНИЙ (ВЗО́РЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до узо́рити. Ой, що гуде ізрану-порану На ниву, бомбами розриту, Ясними зорями не взорену, Грозою-квіткою не вмиту? (Мал., II, 1956, 63).  Словник української мови в 11 томах