узорений
УЗО́РЕНИЙ (ВЗО́РЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до узо́рити.
Ой, що гуде ізрану-порану На ниву, бомбами розриту, Ясними зорями не взорену, Грозою-квіткою не вмиту? (Мал., II, 1956, 63).
Словник української мови (СУМ-11)УЗО́РЕНИЙ (ВЗО́РЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до узо́рити.
Ой, що гуде ізрану-порану На ниву, бомбами розриту, Ясними зорями не взорену, Грозою-квіткою не вмиту? (Мал., II, 1956, 63).
Словник української мови (СУМ-11)