указ
УКА́З, у, ч.
Постанова, розпорядження найвищого органу влади або глави держави, що має силу закону.
Од матушки-цариці, Таки із самої столиці Прийшов указ лоби голить (Т. Шевченко);
Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України (з мови документів);
// розм. Наказ, вказівка.
– Тоді звали ці новоселиці великими вольними хуторами, поки не послідував указ, щоб поруйнувать всі хутори, а хуторян повиводить на великі шляхи (О. Стороженко).
◇ (1) Не ука́з для кого, кому – хто-, що-небудь не користується авторитетом, не має впливу на когось.
– Слова твої для твого .. народу не указ (І. Франко);
Хлопцеві б промовчати, а він відгризнувся: – Ви мені не указ (О. Гончар);
// хто-небудь може діяти так, як хоче, не зважаючи ні на кого і ні на що.
Сама собі господиня! що схотіла, те й зробила – ..ніхто мені не указ (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)