укладатися
УКЛАДА́ТИСЯ¹ (ВКЛАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УКЛА́СТИСЯ (ВКЛА́СТИСЯ), аду́ся, аде́шся, док.
1. Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу.
Скінчивши вкладатися, товариші стоять, пригадуючи, чи не забули чого (С. Васильченко);
– А куди це ти вкладаєшся? – поглянув Гавриш на спаковані речі (Г. Коцюба);
Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скілько видно, почухрав (І. Котляревський).
2. Розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну.
Наїжджі гості укладалися спати (Панас Мирний);
Чумаки ще довго вовтузились.., перешіптувались, зітхали, поки й почали вкладатися (В. Кучер);
Вже давно стихло ґелґотіння гусей і крякання качок. Вклалося птаство на сон (І. Цюпа);
// Лягати, зручно вмощуючись.
– Сидите тут, як пани, а люди душаться, – промовив штурман примирливо до сусід, зручно вкладаючись (І. Багряний);
– Чого ви тут вклалися, бабо? (С. Черкасенко);
* Образно. Ніч темнюща! У небі ані зірочки. Навіть місяць вклався спати (з газ.).
3. тільки з початковим у. Утворюватися з окремих елементів, виникати на основі чогось; розміщуватися в певному порядку.
Начко писав без перерв, і під час писання одного речення друге вже укладалося й заокруглювалося в голові (І. Франко);
З тих же значків [букв] укладаються назви дерев, суходолу, Моря, тварин, і пашниці, і сонця (М. Зеров);
// Змінюючись, розвиваючись, набувати якоїсь форми; вироблятися, встановлюватися.
Період 1862–1904 роки був саме такою епохою ломки в Росії, коли старе безповоротно, у всіх на очах рушилось, а нове тільки укладалося (з публіц. літ.).
4. тільки недок. Пас. до уклада́ти¹ 1, 2, 5–7.
Зберігання кукурудзи вимагає, щоб качани обов'язково укладалися на дерев'яні щити буртами не ширше за п'ять і не вище за півтора метра (з газ.).
◇ (1) Уклада́тися в ра́мки – не виходити за межі норми, визнаних стандартів і т. ін.
Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки (М. Коцюбинський).
УКЛАДА́ТИСЯ² див. вклада́тися¹.
Словник української мови (СУМ-20)