уколоти —
уколо́ти 1 дієслово доконаного виду поранити уколо́ти 2 дієслово доконаного виду встромити щось
Орфографічний словник української мови
уколоти —
I див. уколювати I. II див. вколювати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уколоти —
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
уколоти —
УКОЛО́ТИ¹ див. уко́лювати¹. УКОЛО́ТИ² див. вколювати¹.
Словник української мови в 11 томах
уколоти —
Уколоти, -лю, -леш гл. 1) Уколоть. Його колючки і уколять. Рудч. Ск. І. 153. 2) Наколоть. Уколи трохи трісочок.
Словник української мови Грінченка