Орфографічний словник української мови

уколоти

уколо́ти 1

дієслово доконаного виду

поранити

уколо́ти 2

дієслово доконаного виду

встромити щось

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. уколоти — УКОЛО́ТИ див. вко́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  2. уколоти — I див. уколювати I. II див. вколювати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уколоти — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
  4. уколоти — УКОЛО́ТИ¹ див. уко́лювати¹. УКОЛО́ТИ² див. вколювати¹.  Словник української мови в 11 томах
  5. уколоти — Уколоти, -лю, -леш гл. 1) Уколоть. Його колючки і уколять. Рудч. Ск. І. 153. 2) Наколоть. Уколи трохи трісочок.  Словник української мови Грінченка