укомплектований

УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ (ВКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до укомплектува́ти.

Кожний санаторій обладнаний досконалою медичною апаратурою, укомплектований кваліфікованими лікарями (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм. Повний, з повним складом кого-, чого-небудь.

Ревком вирішив не розпорошувати укомплектованої бойової одиниці (Ю. Смолич);

// укомплекто́вано, безос. пред.

Команди торгового флоту вже укомплектовано (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. укомплектований — укомплекто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. укомплектований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укомплектувати. || укомплектовано, безос. присудк. сл. || у знач. прикм.Повний, з повним складом кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. укомплектований — ПО́ВНИЙ (який складається з усього необхідного, має належну кількість когось, чогось), УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, КОМПЛЕ́КТНИЙ перев. спец. В одній хвилі з гори Львова відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї (І.  Словник синонімів української мови
4. укомплектований — Укомплекто́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. укомплектований — УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укомплектува́ти. Кожний санаторій обладнаний досконалою медичною апаратурою, укомплектований кваліфікованими лікарями (Наука.., 9, 1962, 36); // у знач. прикм. Повний, з повним складом кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах