украдений

УКРА́ДЕНИЙ (ВКРА́ДЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до укра́сти.

За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі [Христу] приносять З пожару вкрадений покров!! (Т. Шевченко);

Уявляється йому, як вони з Марком ідуть з роботи і їдять кавуна, вкраденого на баштані (Григорій Тютюнник);

// у знач. прикм.

Сховав [злодій] украдену річ у безпечне місце, а сам нахабно домагається, щоб перетрусили йому кишені (Ірина Вільде);

– Про те, що ти вкрав у мене ще й слоїки, не кажи! – мовив Прохор. – Це я тобі вибачу, ігумен хай за хліб украдений вибачить! (Валерій Шевчук);

* Образно. На клаптиках паперу завжди в короткі вкрадені хвилинки щось малював Тарас (О. Іваненко);

// укра́дено, безос. пред.

– Не кричи, Василю, – каже Петро, – а буди козаків: украдено Череванівну з покоїв! (П. Куліш);

– Ой, лишечко, біда, – коня вкрадено (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. украдений — укра́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. украдений — (вкрадений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до украсти. || украдено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. украдений — УКРА́ДЕНИЙ (ВКРА́ДЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укра́сти. За кражу, за войну, за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі [Христу] приносять З пожару вкрадений покров!! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах