українізуватися
УКРАЇНІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.
1. Сприймати, запроваджувати у себе українську культуру, мову, звичаї.
Швидко українізувавшись, Віктор Пальмов захопився стихією українського народного мистецтва (з наук.-попул. літ.);
Мова цих [емігрантських] видань – часто такий примітивний українсько-галицько-російський жаргон, що мимоволі прийшло на думку: таких “письменників” змусив би українізуватися хіба більшовицький нагай (І. Огієнко, );
// Змінюватися відповідно до української орфоепії.
Слово “шерег” стало вже в нас своїм словом, у Наддніпрянщині вимовляється тільки шерег, а не шереґ, тобто зовсім українізувалося (з наук.-попул. літ.).
2. Пас. до українізува́ти.
Словник української мови (СУМ-20)