укривдити

УКРИ́ВДИТИ (ВКРИ́ВДИТИ), джу, диш, док., кого, діал.

Скривдити.

Вуйко Андрій дуже нас укривдив (Ю. Федькович);

[Стеха (сама).] .. Чи ми в чім кого укривдили, чи прогнівили, що з'явилася така напасть, котра примушує нас до наглої смерті?.. (М. Кропивницький);

[Рябина:] Люди добрі! Клінне [клінно] вас прошу (кланяється), даруйте мені всі, кого я чи то згірдним словом образив, чи сам чим-небудь укривдив..! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. укривдити — укри́вдити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. укривдити — (вкривдити), -джу, -диш, док., перех., діал. Скривдити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. укривдити — УКРИ́ВДИТИ (ВКРИ́ВДИТИ), джу, диш, док., перех., діал. Скривдити. [Рябина:] Люди добрі! Клінне [клінно] вас прошу (кланяється), даруйте мені всі, кого я чи то згірдним словом образив, чи сам чим-небудь укривдив..! (Фр., IX, 1952, 86).  Словник української мови в 11 томах
4. укривдити — Укри́вдити, -джу, -диш гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.  Словник української мови Грінченка