укривдити
УКРИ́ВДИТИ (ВКРИ́ВДИТИ), джу, диш, док., кого, діал.
Скривдити.
Вуйко Андрій дуже нас укривдив (Ю. Федькович);
[Стеха (сама).] .. Чи ми в чім кого укривдили, чи прогнівили, що з'явилася така напасть, котра примушує нас до наглої смерті?.. (М. Кропивницький);
[Рябина:] Люди добрі! Клінне [клінно] вас прошу (кланяється), даруйте мені всі, кого я чи то згірдним словом образив, чи сам чим-небудь укривдив..! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укривдити — укри́вдити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- укривдити — (вкривдити), -джу, -диш, док., перех., діал. Скривдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укривдити — УКРИ́ВДИТИ (ВКРИ́ВДИТИ), джу, диш, док., перех., діал. Скривдити. [Рябина:] Люди добрі! Клінне [клінно] вас прошу (кланяється), даруйте мені всі, кого я чи то згірдним словом образив, чи сам чим-небудь укривдив..! (Фр., IX, 1952, 86). Словник української мови в 11 томах
- укривдити — Укри́вдити, -джу, -диш гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк. Словник української мови Грінченка