укривдити

Укри́вдити, -джу, -диш

гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укривдити — укри́вдити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. укривдити — УКРИ́ВДИТИ (ВКРИ́ВДИТИ), джу, диш, док., кого, діал. Скривдити. Вуйко Андрій дуже нас укривдив (Ю. Федькович); [Стеха (сама).] .. Чи ми в чім кого укривдили, чи прогнівили, що з'явилася така напасть, котра примушує нас до наглої смерті?.. (М. Словник української мови у 20 томах
  3. укривдити — (вкривдити), -джу, -диш, док., перех., діал. Скривдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укривдити — УКРИ́ВДИТИ (ВКРИ́ВДИТИ), джу, диш, док., перех., діал. Скривдити. [Рябина:] Люди добрі! Клінне [клінно] вас прошу (кланяється), даруйте мені всі, кого я чи то згірдним словом образив, чи сам чим-небудь укривдив..! (Фр., IX, 1952, 86). Словник української мови в 11 томах