укутувати
УКУ́ТУВАТИ (ВКУ́ТУВАТИ), ую, уєш, недок., УКУ́ТАТИ (ВКУ́ТАТИ), аю, аєш, док., кого, що.
1. Накриваючи, обгортати чим-небудь для захисту від холоду, для зігрівання і т. ін.; закутувати.
Вона підходить до ліжка, знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан);
Щохвилини треба було їй [графині] услуговувати. То ноги вкутати теплою хусткою, то .. збігати аж на кухню (О. Донченко);
// перен. Огортати, обволікати, оповивати (про туман, дим і т. ін.).
Все вкутав розривів розхристаний дим... (І. Нехода).
2. перен., розм. Їсти або пити зі смаком, жадібно, багато.
Писар оселедець укутував, .. сторож графин виполіскував (А. Тесленко);
[Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили, та вишнівки з кварту укутали (І. Котляревський);
Поки Параска прибирала печене та непотрібний посуд, Пищимуха встиг цілу тарілку вареників укутати (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)