улаврений

УЛА́ВРЕНИЙ, а, е.

Який досяг визнання, вшанований; увінчаний лаврами.

Навіть і в ландо собача поводило себе не як звичайно. Не поскимлювало, не намагалося залізти на руки, а сиділо з урочистістю улавреного метра (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. улаврений — ула́врений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. улаврений — -а, -е. 1》 Увінчаний лаврами, лавровим вінком. 2》 Нагороджений почесним званням лауреата.  Великий тлумачний словник сучасної мови