1. Словник української мови у 20 томах

улаврений

УЛА́ВРЕНИЙ, а, е.

Який досяг визнання, вшанований; увінчаний лаврами.

Навіть і в ландо собача поводило себе не як звичайно. Не поскимлювало, не намагалося залізти на руки, а сиділо з урочистістю улавреного метра (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улаврений — ула́врений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. улаврений — -а, -е. 1》 Увінчаний лаврами, лавровим вінком. 2》 Нагороджений почесним званням лауреата. Великий тлумачний словник сучасної мови