укісно
УКІ́СНО (ВКІ́СНО).
Присл. до укі́сний².
Рубають смереки, валять їх вздовж границі то вершаками, то гузарями до себе. Суччя на тих смереках обтинають укісно, лишаючи довгі шпиці (Г. Хоткевич);
Ялиці лежала впоперек укісно і стирчала патиками гілок (із журн.);
Укісно зрізувати краї деталі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me