укісно

УКІ́СНО (ВКІ́СНО).

Присл. до укі́сний².

Рубають смереки, валять їх вздовж границі то вершаками, то гузарями до себе. Суччя на тих смереках обтинають укісно, лишаючи довгі шпиці (Г. Хоткевич);

Ялиці лежала впоперек укісно і стирчала патиками гілок (із журн.);

Укісно зрізувати краї деталі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me