уласкавлений
УЛАСКА́ВЛЕНИЙ (ВЛАСКА́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уласка́вити;
// у знач. прикм.
Власкавлений погляд;
// уласка́влено, безос. пред.
9 лютого 1871 уласкавлено й випущено на волю всіх провідників, засуджених за зраду держави (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)