улежуватися
УЛЕ́ЖУВАТИСЯ (ВЛЕ́ЖУВАТИСЯ), жується, недок., УЛЕ́ЖАТИСЯ (ВЛЕ́ЖАТИСЯ), житься, док.
1. Остаточно дозрівати внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі).
Груша добре влежалась (Сл. Б. Грінченка);
Під деревом, пересипані опалим листям, товстим шаром лежали жовті духмяні грушки. Деякі з них уже влежались, стали брунатними, м'якими (О. Донченко).
2. Від тривалого лежання осідати, ущільнюватися; злежуватися.
Там, де була ямка, завсіди стояла купка .. Пісок мусив сам своїм тягарем улежатись, аби земля вирівнялася (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)