улеми
УЛЕ́МИ, мн. (одн. уле́м, а, ч.).
Мусульманські богослови та правознавці; взагалі шановані люди.
На четвертий день Сулеймана оточували улеми, його колишні вчителі, наставники його синів (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)УЛЕ́МИ, мн. (одн. уле́м, а, ч.).
Мусульманські богослови та правознавці; взагалі шановані люди.
На четвертий день Сулеймана оточували улеми, його колишні вчителі, наставники його синів (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)