улеми
УЛЕ́МИ, мн. (одн. уле́м, а, ч.).
Мусульманські богослови та правознавці; взагалі шановані люди.
На четвертий день Сулеймана оточували улеми, його колишні вчителі, наставники його синів (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улеми — уле́ми (від араб. алім – вчений) мусульманські богослови й правознавці. Звання «улем» надається особам, що закінчили мусульманські вищі навчальні заклади. Словник іншомовних слів Мельничука