улень

У́ЛЕНЬ, льня, ч., діал.

Вулик.

Небож дивиться, що на дядьковій половині ульні завсегда [завжди] понабивані медом, а в нього так собі (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улень — ульня, ч., заст. Вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. улень — У́лень, ульня м. = улік. Ном., стр. 294, № 139. Словник української мови Грінченка