улень
У́ЛЕНЬ, льня, ч., діал.
Вулик.
Небож дивиться, що на дядьковій половині ульні завсегда [завжди] понабивані медом, а в нього так собі (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
У́ЛЕНЬ, льня, ч., діал.
Вулик.
Небож дивиться, що на дядьковій половині ульні завсегда [завжди] понабивані медом, а в нього так собі (з переказу).